На основі дослідження ситуацій у сфері ОЗ та стосовно надання соціальних і медичних послуг в Україні та Республіці Карелія (Росія), проведеного у 2000 р. групою еспертів з Фінляндії (Національний Центр Досліджень та Розвитку за Благополуччя та Здоров'я), Росії (Петрозаводський Державний Університет), України (Київський Міжнародний Інститут Соціології) та Португалії (Асоціація Розвитку Освіти) у Фінлядії вийшла книга "Здоров'я та добробут в країнах в перехідний період", ("Health and Well-being in Transition Societies").

Метою такого дослідження було створити інформаційну базу даних, яка б сприяла кращому розумінню причин проблем, з якими стикаються суспільства в перехідний період, та допомогти знайти найефективніші шляхи їх вирішення.

Дослідження представляє сам процес вивчення та аналіз отриманих даних щодо стану здоров'я в суспільстві, споживання медичних послуг різними віковими та соціальними групами, впливу соціальних умов на стан здоров'я, а також співвідношення між прибутком людини та витратами на медичні послуги. Зокрема розділ "Вивчення проблем охорони здоров'я, потреб у медичних та соціальних послугах, а також житлових умов, що стосуються здоров'я в Україні", складений Володимиром Паніотто, Ганною Марцінків, Наталією Харченко, Вікторією Захожею та Оленою Буслаєвою, інформує про результати опитування, проведеного в Україні.

Ось деякі витримки з вищеназваної книги:

Протягом 6 місяців, що передували інтерв'ю, було госпіталізовано десяту частину респондентів. Середня тривалість перебування у стаціонарі становить 20 днів (не враховуючи пацієнтів з інших районів).

Чоловіки перебували у лікарні в середньому на 4 дні довше ніж жінки (різниця становить 5%). Респонденти молодших вікових груп (до 44 років) перебували у стаціонарі на 8 днів менше ніж респонденти більш старших вікових груп (старші 45 років). Різниця у рівні достатку статистично не значуща.

Протягом 6 місяців, що передували інтерв'ю, було госпіталізовано такий же відсоток дітей (десяту частину). Середня тривалість перебування у лікарні дітей становить 12 днів. Хлопчики в середньому перебували в стаціонарі на 5 днів довше ніж дівчатка (різниця статистично значуща). Діти з найбідніших та найбагатших родин залишались у лікарні довше ніж діти з родин з іншими рівнями доходів.

Протягом 6 місяців, що передували інтерв'ю, до лікаря звернувся кожний другий респондент. Дослідження проводилось у лютому-березні, коли спостерігаються епідемії грипу та інших респіраторних захворювань.

Середня кількість звернень до лікаря становить 4. Жінки звертались до лікарів частіше ніж чоловіки (різниця статистично значуща). Люди похилого віку звертались до лікарів частіше ніж молодь (кількість візитів для вікових груп 15-24 та 75+ відповідно становила 2,8 та 5,4).

Люди з більш високим рівнем доходів звертались до лікарів через захворювання частіше.

Найчастіше пацієнти відвідували лікарів у поліклініках та лікарнях - в середньому 3 відвідування; в той же час показник візитів до лікарів у інших установах (таких як відомчі поліклініки або лікарні, приватні лікарі, виклик лікаря додому, і т.д.) становить менше одного.

Серед дітей, не враховуючи випадки госпіталізації, 59,5% відвідували лікарню через хворобу. Середній показник консультацій становить 3. І знову ж таки, найчастіше відвідувались такі лікувальні установи як дитячі поліклініки (або лікарні) - в середньому 3 відвідування, в той час як показник візитів до приватних лікарів становить 0, а викликів лікаря додому - 1.

81% всіх опитаних жінок хоча б раз у своєму житті були вагітні. Показник середньої кількості зареєстрованих вагітностей становить 2,8. Україна зараз переживає демографічну кризу, що підтверджується тим фактом, що середня кількість вагітностей серед жінок віком від 25 до 44 років становить 2,9 , а в старших вікових групах перевищує 3,5. Середній показник кількості немовлят народжених живими склав 68% від всієї кількості вагітностей, середній показник мертвонароджених - 2%, а викиднів - 6% (суттєвих відмінностей у різних вікових групах не спостерігалось). Штучні аборти становили 24% від усієї кількості вагітностей, тобто кожна четверта вагітність закінчувалась абортом. Цей показник є найвищим у групі віком від 45 до 64 (28%), а найнижчим у віковій групі від 15 до 24 (11%).

З усіх жінок репродуктивного віку (15-49 років) 46% відвідували поліклініку або дитячу клініку протягом 6 місяців, що передували інтерв ю. 29% жінок репродуктивного віку відповіли що вони використовували контрацептиви (протизаплідні пігулки, внутрішньо маткові засоби, презервативи).

Протягом 6 місяців, що передували інтерв ю, кожний третій респондент відвідав стоматолога. Суттєвих відмінностей у відповідях респондентів різної статі та з різним рівнем доходів не спостерігалось. Респонденти віком від 15 до 44 років становили 35% від загальної кількості тих, хто відвідував стоматолога, для респондентів старших 45 років показник відвідувань становив лише 26,7%.

З усіх респондентів, що протягом 6 місяців що передували інтерв ю, відчували зубний біль або інші проблеми пов язані зі стоматологією, лише половина звернулась до лікаря. Протягом такого ж періоду дантиста відвідало 8% респондентів що не мали жодних скарг (це може розглядатись як покращення стоматологічного обслуговування).

Згідно з інформацією наданою респондентами, протягом 6 місяців що передували інтерв ю стоматолога відвідали 36% дітей. Старші діти зверталися до лікаря частіше ніж молодші (до 7 років): 48% та 16% відповідно (різниця становить 1%).

У таблиці 16 дані щодо звернень респондентів до інших лікарів протягом останніх 6 місяців що передували інтерв ю.

Батьки школярів зазначили, що 98% дітей медичні послуги надаються у школі (наприклад медогляди або вакцинації). Для дітей з найбільш заможних родин цей показник склав 100%. Майже всім дітям принаймні раз робилось щеплення.

45,3% респондентів протягом 6 місяців. що передували інтерв ю, приймали виписані ліки (знову ж таки, варто зазначити, що опитування проводилось взимку, коли респіраторні захворювання є надзвичайно розповсюдженими). Жінки приймали ліки значно частіше ніж чоловіки (50% порівняно з 38%). Однак, прийом медикаментів також включає вживання протизаплідних засобів, що приймаються лише жінками. Суттєвих відмінностей у групах з різним рівнем доходів не спостерігалось.

Згідно з інформацією наданою респондентами, протягом останніх 6 місяців принаймні 52% дітей приймали ліки за рецептами. На момент інтерв'ю ліки приймало 16% дітей.

Протягом 6 місяців що передували інтерв'ю, 69% респондентів приймали ліки що відпускаються без рецепту; тобто займались самолікуванням. Майже половина респондентів (45%) вживала вітаміни, трави або гомеопатичні засоби. 56% приймали антибіотики або інші препарати.

Протягом 6 місяців що передували інтерв'ю 63% дітей вживали ліки (включаючи вітаміни) що відпускаються без рецепту. Тут суттєвими є відмінності між найбагатшими та найбіднішими родинами: бідні 52%, заможні 70%.

Ліки були серед трьох найбільших статей видатків. Хоча тягар цих видатків є однаковим для сімей з різним рівнем доходів, порівняння абсолютних статей видатків свідчить, що найзаможніші родини витрачають на купівлю медикаментів у 7 разів менше ніж найбідніші.

В Україні вищий рівень освіти традиційно залишається показником рівня благополуччя (80% респондентів з вищим рівнем освіти знаходяться вище середнього показника на шкалі рівнів достатку).

Згідно даних дослідження, середня кількість мешканців українських родин 2,8 чоловік. Лише у 22% родин є діти. Дві третини цих родин (66%) мають лише одну дитину, в той час як 31% мають двох і лише 2% - трьох дітей.

Переважна більшість респондентів оцінюють свій рівень здоров'я як задовільний, 24% гарний, а 36% як незадовільний. Чітко видно розбіжності у самооцінці пацієнтами свого здоров'я, що залежать від рівня доходів: майже половина незаможних респондентів (48%) вважають свій стан здоров'я незадовільним, в той же час лише 25% найбільш заможних респондентів дають таку оцінку своєму здоров'ю. Також спостерігається тенденція, що більш заможні люди частіше відвідують лікаря у разі виникнення потреби, ніж люди з бідніших верств населення.

Також важливим фактором що впливає на здоров'я громадян є географічний регіон де вони проживають. Так, мешканці західної (33%) та південної (27%) України мають задовільні показники статусу здоров'я. В той час як більше мешканців центральної України (19%) вважають свій стан здоров'я незадовільним. Ця ситуація можливо пояснюється чорнобильською катастрофою.

Більшість дітей (55%) мають відмінні показники статусу здоров'я, 37% - задовільні, а 8% - незадовільні. Рівень доходів батьків не впливає на показники здоров'я дітей. Так як і для дорослих, географічний регіон має вирішальний вплив на здоров'я дітей.

Стосовно споживацького кошика, заможні респонденти їдять в 4 рази більше масла, вдвічі більше риби, м'яса та фруктів і в 1,5 разів більше овочів ніж бідні респонденти. І навпаки, найбільш заможні родини витрачають на медикаменти в 7 разів менше ніж найбідніші родини. Тому кращі умови життя є одним з можливих пояснень кращих показників статусу здоров'я заможних людей.


(За матеріалами журналу "Hospital")

24/25 ЛЮТОГО 2005 РОКУ

23 - 25 лютого НОРЕ буде організовано 5-ту щорічну конференцію з психічного здоров'я "Якість та вибір у психічному здоров'ї". Конференція має надзвичайно велике значення для розширеної Європи, і особливо важливим буде участь делегатів з нових країн-членів. Конференція відображає намір уряду Ірландії з одного боку підтримувати розвиток національних послуг стосовно психічної допомоги, а з іншого - сприяти навчанню та обміну досвідом з іншими країнами Європи.

Запровадження у 2002 році Комісії з психічного здоров'я та інноваційна практика з надання психічної допомоги - критерії успіху Ірландії. На конференції доповідатимуть міжнародні спеціалісти зі Всесвітньої організації охорони здоров'я, Ірландії, Франції, Англії та Бельгії. На конференції будуть працювати робочі групи, де буде можливість обговорити теми, винесені на повістку дня конференції "Якість та вибір".

З деталями можна ознайомитись: www.conferencepartners.ie/HOPE

КАРДИФ (ВЕЛИКОБРИТАНІЯ) - 23 ЧЕРВНЯ 2005

Делегація НОРЕ в червні 2005 року організує у Кардифі заключну конференцію з програми обміну НОРЕ. Традиційна одноденна конференція, пов'язана з оцінкою програми обміну, буде проведена 23 червня 2005 року; її тема - "Безпека пацієнта".

АМСТЕРДАМ - 9/11 ГРУДНЯ 2004 РОКУ

НОРЕ виступає партнером міжнародної конференції "Лікарні у культурному розмаїтті Європи", що буде проводитись в Амстердамі 9-11 грудня 2004 року. На конференції буде представлено результати дворічної перевірки 12 лікарень країн-членів ЄС, і декілька консультантів представлять рекомендації щодо надання культурно адекватної медичної допомоги та управлінських стратегій для пацієнтів з етнічних меншин та емігрантів. Також буде проведено форум для тих, хто займається охороною здоров'я, політикою у сфері охорони здоров'я, управлінням якістю, а також для організацій, що обстоюють права емігрантів у Європі та поза її межами, для того щоб обговорити ефективні стратегії та сприяти обміну інноваційними технологіями у цій сфері.

Увагу буде зосереджено на стратегіях покращення якості допомоги в умовах все більшого культурного розшарування, включаючи ефективні підходи до подолання мовних бар'єрів, ознайомлення персоналу з культурними відмінностями та розвиток комунікаційних умінь. Під час конференції буде проведено обговорення стратегій інтеграції культурного розмаїття у політику лікарень та управління (якістю). З деталями можна ознайомитись: www.mfh-eu.net

ПАРИЖ - 20/21 СІЧНЯ 2005 РОКУ

Співпраця між НОРЕ та АІМ скоро знайде матеріальне вираження у конференції "Державна чи приватна лікарня? Який вибір медичного страхування майбутнього?", яку буде проведено у Парижі наступного року. Вона стане результатом пленарного засідання НОРЕ на Мальті. Мета конференції - охарактеризувати сектор лікарень у Європі, для того щоб визначити, в якій мірі приватні прибуткові, приватні неприбуткові та державні лікарні є конкурентами, де вони доповнюють один одного, а де взаємо виключають один одного. Звідси постає питання про найбільш ефективні моделі. Чи є модернізація державних лікарень кращою для них підтримкою, чи краще модернізувати приватні неприбуткові та/або прибуткові лікарні, чи найкращим рішенням є баланс?

Ці питання буде розкрито через такі теми:

  • вплив міжнародного та європейського законодавства на послуги та пов'язані з ним ризики стосовно трансформації сектору лікарень в умовах приватного ринку;
  • конкретні приклади державно-приватних взаємовідносин у секторі лікарень з ілюстрацією переваг та недоліків;
  • умови конкуренції.

Структура обговорення передбачає, що експерти висловлять свої думки з цього приводу, відповідаючи на чіткі питання керівника обговорення.

На заключному етапі буде узагальнено ключові моменти конференції з можливим внесення пропозицій стосовно діяльності та/або досліджень (для робочої групи АІМ та НОРЕ у співпраці з іншими партнерами).

З деталями можна ознайомитись: sg@hope.be

ЛЮКСЕМБУРГ - 23 ЛЮТОГО 2005 РОКУ

Entente des Hopitaux Luxembourgeois та Institut Universitaire International Luxembourg 23 лютого 2005 року у Мондорф-ле-Беін проводять конференцію "Яким є економічне майбутнє сектору лікарень у більшому регіоні?" До участі у цьому конгресі запрошуються спеціалісти, що займаються прийняттям рішень. В ході конференції буде обговорено нові організаційні та управлінські можливості лікувальних установ. Увагу буде зосереджено на стратегічних аспектах зростаючого ринку. Ця конференція є частиною міждисциплінарного проекту, що охоплює дослідження, навчальні та комунікаційні ініціативи. Зокрема, він включає дослідження "Охорона здоров'я у більшому регіоні 2020", що аналізує можливості співпраці між установами більшого регіону. Воно буде доповнено науковим дослідженням організаційної структури лікарень, потреб управлінської компетенції та спеціального навчання. Післядипломне навчання "Управління у сфері охорони здоров'я МВА" також включено, як і інші навчальні та інформаційні ініціативи. Зв'язуватись: Marc Hasten, marc.hastert@ehl.healthnet.lu

ЛЮКСЕМБУРГ -4/5 КВІТНЯ 2005 РОКУ

НОРЕ також є співорганізатором конференції "Безпека пацієнта", яка є частиною офіційної програми головування Люксембургу. Ключовими питаннями конференції є: не зашкодь -при наданні первинної медичної допомоги. Як розробити національну законодавчу систему для забезпечення безпеки пацієнтів; Не зашкодь - гарантування безпеки пацієнтів у лікарні. Ця конференція є частиною роботи НОРЕ і зокрема Підкомітету з координації. З деталями можна ознайомитись: sg@hope.be

18/20 ТРАВНЯ 2005 РОКУ

Конференцію з питань ЛСЗ буде проводити Мережа ЛСЗ Ірландії та Північної Ірландії 18 - 20 травня 2005 року у Дубліні, Ірландія. НОРЕ є частиною Наукового комітету ЛСЗ. З деталями можна ознайомитись: sg@hope.be

Оскільки видатки на охорону здоров'я завжди зростають швидше ніж передбачалось, Національний інститут медичного страхування щорічно стикається зі зростаючим дефіцитом. Розглядаючи 2004 - 2007 роки, Федеральний уряд прийняв 4,5% зростання, без інфляції. Порівнюючи з песимістичними прогнозами щодо економічного зростання що складало менше 2%, це викликало напруження на економічному та політичному рівнях. Для того, щоб зміцнити конкурентоспроможність торгівлі та промисловості у глобалізованій економіці, соціальні партнери змушені скорочувати громадські видатки. Наводилось багато аргументів, що раціоналізація медичної допомоги не є адекватною відповіддю на проблеми пов'язані зі старінням населення та мріями щодо збільшення спектру інноваційних технологій. До тих пір, поки соціальні партнери та міністри фінансів будуть вважати видатки на охорону здоров'я громадськими витратами, а не довготривалими капітальними інвестиціями у зростання економіки, вони будуть думати лише про обмеження бюджетів.

На 2004 рік бюджет склав 16,257 млрд. €.

На 2005 рік видатки на охорону здоров'я будуть збільшені до 17.389.938.000 €. Ця сума включає річне зростання що дорівнює 4,5%, зафіксоване урядовою угодою. До цього часу ми не маємо уявлення як цю суму буде розподілено між розпорядниками коштів. Тим не менш відомо, що видатки на фармацевтичні препарати зростуть майже на 12%. Стосовно бюджетів лікарень, очікується зростання лише на 1%.

Останнім часом надходять тривожні сигнали стосовно краху видатків на бельгійську систему охорони здоров'я. Передбачається дефіцит бюджету, що складе більше ніж 5,4%. Це становить близько 800 млн. €. Якщо передбачуваний дефіцит стане реальністю, технічні розрахунки бюджету на 2005 про які згадувалося раніше, не зможуть покрити реальні видатки 2005 року.

В результаті цього міністр соціальної політики та громадського здоров'я скликав всіх, хто займається охороною здоров'я на спеціальну нараду, що відбулася 9 листопада 2004 року. Всім було запропоновано вносити пропозиції щодо скорочення видатків на охорону здоров'я.

Бюджет лікарень на 2005 рік складає 3.763.520.000 € (виключно + 25% міністерство охорони здоров'я). Стосовно бюджетів охорони здоров'я міністр повідомив про перший, хоча незначний крок до скорочення прогалин у фінансуванні лікарень. Протягом 3 років бюджет лікарень становитиме 100 млн. €. Ця сума передбачає збільшення бюджетного фінансування у 2005 році на 33 млн. €. Крім того, передбачається 349 млн. € для сектору первинної медичної допомоги на погашення заборгованості.

Крім того, міністр проголосив про такі зміни:

Він хоче закрити невеликі педіатричні відділення, так як він вважає їх надто витратними

Він також має намір виплачувати премію за відповідальність хірургів

Крім того, він має намір заморозити внески лікарів в операційні видатки лікарні.

Компенсації принаймні за деякі медичні засоби буде збільшено, що передбачає заборону вимагати додаткових готівкових платежів.

У Бельгії виділення урядового гранту та будівництво та реконструкцію лікарень та медичного обладнання відноситься до компетенції Товариств. У нашому випадку - Фламандського Товариства. Для блага суспільства, всі лікарні мають використовувати високоякісні медичні матеріали та сучасне обладнання. Вони мають періодично ремонтувати свої приміщення та підтримувати належне функціонування машин та обладнання.

Протягом останніх трьох років Фламандське Товариство суттєво зменшило видатки на утримання.

У 2000 році урядовий грант все ще був 125 млн. €. У 2001 його скоротили до 105 млн. €. У 2002 та 2003 роках було виділено лише 75 млн. €. А у 2004 - лише 55 млн. €. Така ж сума передбачена на 2005 рік.

Боячись довготривалих наслідків, лікарні проводять переговори з Фламандським Товариством. Єдина надія на розв'язання даної проблеми - 15,7 млн. € доходу від діючих проектів.

Фламандське товариство зараз розглядає можливості співпраці з приватним позиковим ринком, а лікарні бояться, що вони будуть змушені шукати гроші на комерційних ринках..