МАЙБУТНЄ ЗДОРОВ'Я

З 2006 року його забезпечуватиме обов'язкова медична страховка

На початку листопада у Києві пройде Всеукраїнська конференція, присвячена обов'язковому медичному страхуванню. Це буде один із кроків, спрямованих на те, щоб переконати населення країни в тому, що а) безкоштовна медицина остаточно збанкрутувала і б) у тому, що медицина платна буде і більш ефективною і не такою дорогою. І все-таки запитання про те, чи треба в охороні здоров'я відмовлятися від звичного старого і впроваджувати щось ще на практиці невипробуване, безумовно залишаються.

Що нам дасть страхова медицина? З таким запитанням "День" звернувся до заслуженого лікаря України, завідуючого кардіологічного відділення Київської обласної лікарні №2 Нестора Бєлєя. "Якщо у хворого немає грошей на ліки, йому дуже важко вижити і вилікуватися за теперішнього фінансування медицини, - сказав він, - Ті гроші, які надходять до лікарні, йдуть переважно на зарплату співробітникам та на оплату комунальних послуг, і лише залишок використовується на закупівлю ліків та медобладнання. Я вважаю, що за медичним страхуванням - майбутнє. Але хотілося б ще знати, хто платитиме страхові внески?". Схоже, найголовніші відповіді на запитання з приводу страхової медицини - ще таємниця за сімома печатями як для медиків, так і для пацієнтів. І це зрозуміло: закону про обов'язкове медичне страхування ще немає. Хоч є укази Президента "Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України" і "Про концепції розвитку охорони здоров'я населення". У них йдеться і про введення страхування. У МОЗ та в інших державних установах, які повинні займатися страховою медициною, поки що особливого руху в цьому напрямі не видно. Щоправда, в прес-службі штабу медиків "Дню" жваво пояснили, що введення обов'язкової страховки дозволить об'єднати бюджетні та позабюджетні кошти і забезпечити постійне фінансування галузі, чітко визначить державні гарантії, посилить відповідальність медзакладів за свої дії - тобто медицина працюватиме більш ефективно.

Звучало це якось не дуже переконливо, оскільки базувалися всі ці висновки в основному на зарубіжному досвіді. І справді, в країнах, де лікування не формально-безкоштовне, як у нас, а засноване на участі громадян у фінансуванні закладів охорони здоров'я, медицина не виглядає падчеркою економіки, а її клієнти - убогими, прохачами.

Одне з досі не вирішених питань - хто фінансуватиме страхову медицину. Зрозуміло те, що з її впровадженням гроші до медиків надходитимуть лише як плата за послуги, надані пацієнтам. У поки що не прийнятих проектах це питання вирішується просто: соціально-значущі програми, включаючи фінансування закладів психіатричної, наркологічної, протитуберкульозної служб, а також досліджень, допомогу хворим на СНІД, гепатит та діабет має взяти на себе держава. Решта послуг оплачуватиметься страховкою. Страхувальником буде або роботодавець, або Пенсійний фонд, Фонд з безробіття, або самі громадяни, які перераховуватимуть гроші до фондів або страхових компаній.

Утім, самі страхові компанії побоюються, що обов'язкове страхування буде введено без належним чином прописаної системи фінансування. "Ми в принципі не сподіваємося, що введення обов'язкового медичного страхування принесе нам якийсь прибуток, - заявила "Дню" заступник голови правління Європейського страхового альянсу Тетяна Баришпіль. - Швидше є надія, що зросте кількість бажаючих застрахуватися добровільно, тому що навряд чи пакет послуг, за які погодиться сплатити держава або роботодавець, задовольнятиме людей повністю".

Щодо пакетів послуг, які можуть надавати страхові компанії, треба говорити окремо. Вони можуть бути найпростішими (наприклад, консультації лікаря-фахівця, певний термін перебування в лікарні, операції середньої складності). І зрозуміло, що чим простіші послуги, які замовляє для себе людина, тим менші внески до кас страхової компанії їй доведеться робити. А люди багатші зможуть оплатити також і лікування або оздоровлення за кордоном. Звичайно, чималі тарифи за лікування і, відповідно, здоров'я - найскладніша проблема страхової медицини. Яку добре було б вирішувати не поодинці, а в комплексі з питаннями оподаткування громадян, забезпечуючи їм, а також підприємствам, які інвестують кошти в здоров'я працюючих, якісь пільги. Певні спроби в цьому напрямку зроблено в податку про доходи з фізичних осіб. Однак ця міра поки ще дії не набула. Страхують своїх працівників лише дуже великі і дуже багаті фірми, для яких заплатити 300 доларів на місяць (середня ціна страхового пакету у Києві) не проблема. Промислові підприємства вважають за краще жити по-старому, зберігаючи в убогому стані відомчі медзаклади. На їхній розвиток коштів, як правило, немає.

Середній бізнес до вирішення цього питання взагалі ще не доріс. "Я вже думав про те, що треба було б оформити моїм підлеглим страховий медичний поліс, - сказав "Дню" директор ЗАТ "Будматсервіс" Олексій Дибенко. - Але у мене немає коштів на ці поліси. Так що, швидше за все, страхуватиму своїх підлеглих тільки тоді, коли вийде офіційна постанова".

Чи довго її чекати?

"Я думаю, обов'язкове медичне страхування буде впроваджено з 2006 року, - вважає віце-президент страхової компанії "Скайд-Вест", заступник голови комітету з медичного страхування Ліги страхових організацій України Сергій Срібний. - Потрібен ще час, щоб підготувати нормативно-правову базу, всі документи. Але й зволікати з цим не можна, тому що існуюча система фінансування охорони здоров'я вже себе вичерпала, її треба замінювати на щось нове".

Утім, перші кроки в напрямку поширення страхової медицини вже зроблено. У Житомирській та Харківській областях почав працювати пілотний проект ЄС/ТАСІС "Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я в Україні". Його мета - сприяти підвищенню ефективності фінансування та управління у вітчизняній системі охорони здоров'я та обов'язкового державного соціального медичного страхування. Головна перевага цієї програми, говорить С. Срібній, у тому, що вона, не чекаючи прийняття всіх необхідних законопроектів, показала, як на основі чинного законодавства впроваджувати нові підходи до фінансування закладів охорони здоров'я, підвищити статус комунальних закладів охорони здоров'я, вводити фінансові стимули для підприємств, які надають медичні послуги, переходити до системи державних закупівель медичних послуг, удосконалювати методи контролю та медичного аудиту.

В одній із київських безкоштовних поліклінік звична вже черга до спеціаліста. 33-річна Тамара Семенко поділилася потаємним: "Я б дуже хотіла, щоб ввели обов'язкове медичне страхування. У мене немає грошей, щоб самій сплачувати внески до страхових компаній, але я розумію, що краще платити щомісяця по п'ять гривень, ніж коли захворієш, заплатити відразу п'ятсот".

Наталя ГУЗЕНКО