29 вересня 2004 року інститут трансформації суспільства спільно з Українським медичним страховим бюро України та Всеукраїнською радою захисту прав та безпеки пацієнтів організували та провели круглий стіл на тему "Законодавче регулювання медичного страхування в Україні. Консолідація зусиль у контексті євроінтеграції та вступу України до СОТ". Захід відбувався під патронатом Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, Міністерства охорони здоров'я України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Ліги страхових організацій України, інформаційний спонсор - Міжнародна газета "Посредник"

Мета заходу: виробити спільну позицію суб'єктів ринку медичного страхування України щодо його законодавчого регулювання та запропонувати основні засади збалансованої багатоканальної моделі фінансування галузі охорони здоров'я.

Актуальні питання, що обговорювалися під час круглого столу:

медичне страхування як шлях до забезпечення доступності медичної допомоги та реформування системи охорони здоров'я України;

обов'язкове медичне страхування як частина гарантій держави в забезпеченні громадян якісною медичною допомогою;

законодавче врегулювання участі страхових компаній у здійсненні обов'язкового медичного страхування для формування цивілізованого ринку медичних послуг; перехід системи охорони здоров'я на багатоканальне фінансування (бюджетне фінансування, кошти обов'язкового медичного страхування, кошти добровільного медичного страхування тощо); незалежний аудит та експертиза медичних послуг.

У роботі круглого столу та дискусії взяли участь: представники Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності; Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства; Департаменту економічної політики Кабінету Міністрів України; Департаменту координації здійснення соціальної, гуманітарної та регіональної політики Кабінету Міністрів України; Міністерства охорони здоров'я України; Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України; Українського медичного страхового бюро; Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів; Світового банку та Європейської Комісії; авторитетні українські страхові компанії, які здійснюють медичне страхування; провідні науковці, експерти з питань медичного страхування та охорони здоров'я; співробітники Міжнародної газети "Посередник" - інформаційного спонсора, та інші засоби масової інформації.

Огляд круглого столу

1. Офіційна частина

Круглий стіл відкрив директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. У своїй промові він зазначив, що у суспільстві вже назріла необхідність створення нової системи фінансування галузі охорони здоров'я, адже давно потрібно вирішити такі актуальні питання:

  • якою мусять бути частки державної та комунальної медицини?
  • як відбуватиметься формування джерел їх фінансування?
  • як на ринку діятимуть страхові компанії? тощо.

Звернувшись до присутніх, Олег Соскін зауважив, що на ці питання на законодавчому рівні поки що немає відповіді., тож запропонував обговорити їх і спробувати окреслити єдине поле майбутнього, дуже необхідного законопроекту "Про обов'язкове медичне страхування в Україні".

II. Виступи експертів

Ганна Ісаєва, помічник-консультант народного депутата України М. Добкіна, свій виступ присвятила детальному аналізу законопроекту № 56/55 "Про загальнообов'язкове медичне страхування", автором якого с М. Добкін та група депутатів. Вона зазначила, що запропонований до розгляду законопроект спрямовано на покращення якості медичної допомоги, в т.ч. й у сільській місцевості, а також на суттєве збільшення обсягів бюджетного фінансування. За словами Ганни Ісаєвої, автори закону вважають, що його впровадження надасть можливість: медичним працівникам отримувати заробітну плату не лише із державного бюджету, 5 й за рахунок виплат страхових компаній; створити з Україні багатоканальну систему фінансування охорони здоров'я, запровадивши три програми фінансування: бюджетну, страхову та громадську. Бюджетна програма передбачатиме надання медичної допомоги населенню за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів; страхова - на підставі ринкових відносин між її суб'єктами: страховими компаніями, медичними закладами та застрахованими, а громадська - за рахунок коштів приватних осіб.

Володимир Загородній, заступник міністра охорони здоров'я України, у своєму виступі зазначив, що основна мета такого законопроекту - забезпечення доступності та рівності отримання медичної допомоги.

За його словами, фінансування системи охорони здоров'я (беручи до уваги досвід інших країн) свідомо здійснюється з дефіцитом, і за таких умов жодний закон не покращить ситуацію. Пан Загородній вважає, що прийняття закону "Про обов'язкове соціальне медичне страхування", на сьогоднішній день, не вирішить проблем громадян, що потребують медичної допомоги, а також нормального повноцінного функціонування медичних установ. Водночас, між страховими компаніями, фондом страхування, лікувальними закладами та пацієнтами можливе повноцінне партнерство. Про це, зокрема, свідчить європейський досвід фінансування медицини, де 70% становить частка держави, 30% - надходження від і добровільного медичного страхування. На думку пана Загороднього, недоречно створювати ще один фонд зі страхування, адже багато подібних фондів вже існує. Насамкінець він зазначив, що прийняття Закону "Про обов'язкове соціальне медичне страхування" дасть можливість сформувати правове поле для взаємовідносин між суб'єктами цих відносин.

Володимир Євсєєв, завідувач відділу економічних досліджень охорони здоров'я та медичного страхування Українського інституту громадського здоров'я, припустив, що подібний законопроект не буде прийнято ще років з десять. Він обговорюватиметься і народними депутатами наступних скликань, які пропонуватимуть нові альтернативи, на розгляд яких витрачатимуться роки. На його думку, наразі потрібно відповісти на два важливі питання: перше - хто заважає ухваленню закону, гальмуючи цей процес; і друге - що потрібно зробити, аби прискорити його прийняття. Як вважає пан Євсєєв, сьогодні жодна з відповідальних сторін не може заявити, коли ж проект закону "Про обов'язкове медичне страхування" буде представлено на розгляд Верховної Ради України.

III. Дискусія

По закінченні експертних виступів було розпочато дискусію, під час якої учасники круглого столу порушили багато гострих проблем, провели обговорення проекту нового законопроекту "Про обов'язкове медичне страхування".

Першим узяв слово Анатолій Лукашевський, начальник відділу спеціального фонду Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації. Він відзначив, що обговорення проблеми законодавчого регулювання медичного страхування відбувається 5- 6 разів на рік, але через їх негативне висвітлення засобами масової інформації пересічні громадяни позбавлені можливості об'єктивно оцінювати ситуацію, що склалася в галузі охорони здоров'я.

Віктор Сердюк, віце-президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів, у своєму виступі наголосив, що закон "Про обов'язкове медичне страхування" повинен забезпечувати якість, доступність, рівність та солідарність надання медичної допомоги. Але він вважає, що перш ніж ухвалити закон, потрібно запровадити контрактні відносини, прийняти медичні стандарти, а також віднайти фінансові стимули для лікарів.

Родіон Морозов, помічник-консультант народного депутата України О. Морозова, виступаючи під час круглого столу, наголосив на важливості координації зусиль страхових компаній, Міністерства охорони здоров'я та інших медичних установ з метою створення єдиного реально функціонуючого механізму для забезпечення громадян України гідним медичним обслуговуванням.

Алла Степаненко, керівник відділу медичного страхування ЗАТ УСК "Панацея-1997", у своєму виступі торкнулася проблеми відсутності відповідних стандартів якості. На її думку, впровадження обов'язкового медичного страхування без прийняття цих стандартів неможливе. Кількість та якість наданих послуг не повинні обмежуватися фінансуванням, а навпаки, фінансування має здійснюватися відповідно до наданих медичних послуг.

Костянтин Жиденко, віце-президент Ліги страхових організацій України, відмітив, що нині система охорони здоров'я в Україні практично не розвивається. Серед причин такого становища він назвав недофінансованість медичного сектора, нераціональне використання фінансових ресурсів, а також той факт, що система охорони здоров'я, сформована ще за часів СРСР, перевищує потреби мешканців України.

За словами пана Жиденка, незабаром можна очікувати бурхливий сплеск попиту на послуги медичного страхування. Про це свідчать проведені експертами маркетингові дослідження. Він зазначив, що, за результатами досліджень, більшість опитаних на початку 2003 р. не вважала медичне страхування пріоритетним, і на придбання медичної страховки погоджувалися тільки 30,5% респондентів, і то лише за умови витрат у сумі, що не перевищує 100 грн. Однак на початку 2004 р. попит на медичне страхування значно зріс. Сьогодні серед видів особистого страхування воно займає перше місце. Пан Жиденко переконаний, що попит на цю послугу рік у рік зростатиме. При цьому, не можна не враховувати наявність у суспільстві різних категорій громадян, частина яких не в змозі скористатися послугами страхових компаній чи комерційних медичних закладів. Тому, вважає К. Жиденко, саме держава повинна врегулювати механізми надання медичної допомоги всім верствам населення, а також затвердити схему фінансування медичної галузі.

Олег Мєдвєдєв, помічник-консультант народного депутата України М. Добкіна, у ході дискусії відмітив, що нині існує реальна загроза виникнення кризи системи охорони здоров'я, адже не проводиться капітальний ремонт медичних закладів, не закуповується дороге та високоякісне обладнання, не поліпшується існуюча мережа, і при всьому цьому обсяги фінансування з бюджету залишаються приблизно на тому самому рівні. На думку пана Медведєва, єдиним цивілізованим механізмом-покриття ризиків та виходу галузі з кризи є розвиток ринку страхування, який має регулюватися законом "Про обов'язкове медичне страхування".

О. Мєдвєдєв запропонував звернутися з резолюцією нинішнього круглого столу до представників Світової організації торгівлі в Україні, аби представники СОТ, взявши до уваги висновки сьогоднішньої публічної дискусії, могли використати їх як одну з тем для обговорення під час зустрічей з найвищим керівництвом нашої країни.

Віктор Нонко, президент Українського медичного страхового бюро, акцентував увагу присутніх на суб'єктах, що брали участь у процесі законодавчого регулювання медичного страхування вже протягом десяти років. За його словами, це - Український інститут громадського здоров'я, який дуже активно працював у цьому напрямі, але втратив свої позиції, відійшовши на другий план; Міністерство охорони здоров'я, що посідає позицію майже пасивного спостерігача; Верховна Рада України - жодне скликання якої не спромоглося прийняти бодай одного важливого рішення щодо обов'язкового медичного страхування. Не залишив він поза увагою і суб'єктів страхового ринку України, які розуміють, що економічні механізми здатні створити реальну систему розвитку як медичного страхування, так і охорони здоров'я. На думку пана Нонка, основним завданням круглого столу є консолідація зусиль усіх перелічених вище структур з метою вироблення єдиної позиції, єдиного законопроекту, який потрібен, насамперед, пересічному громадянинові України.

Ігор Марков, керівник клініки "Вітацел", порушив питання захисту прав пацієнтів від недобросовісності лікарів. На його думку, нині пацієнт опинився між двома шальками терезів. На одній з них розмістились державні медичні установи та відомства системи Міністерства охорони здоров'я, а на другій - приватні клініки та представники страхової медицини. (Оскільки і перші, і другі захищають власні інтереси.) У зв'язку з цим постає питання: хто зуміє зрівноважити терези і, відповідно, захистити права пацієнтів? І. Марков вважає, що це мають бути, по-перше, Всеукраїнська рада захисту прав та безпеки пацієнтів, а по-друге - Рада незалежних медичних експертів, яку необхідно створити з метою проведення незалежних медичних експертиз, аналізу спірних ситуацій тощо. Лише такий тандем зрівноважить терези та захистить інтереси медичних установ, страхових компаній та пацієнтів.

Наталія Божкова, заступник начальника з економічних питань Харківського обласного медичного інформаційно-аналітичного центру, звернула увагу на те, що медичні заклади не користуються в повному обсязі існуючою законодавчою базою, зокрема законом "Про купівлю товарів та послуг". Також вона зауважила, що приватні медичні заклади також могли б отримувати кошти фонду, заснованого управлінням охорони здоров'я, адже ніде не вказано, що надавачем послуг не може бути приватна установа. Н. Божкова запропонувала перевести "пара-медичні послуги" (годування, прибирання) в розряд оплачуваних і за їх рахунок заощадити.

Павло Царук, заступник голови правління ЗАТ "СК ТАС", зазначив, що проблему реформування медицини потрібно розглядати з економічної точки зору, адже вона полягає в неефективності механізму фінансування. І цей механізм лишатиметься неефективним доти, доки перерозподіл коштів відбуватиметься через державний бюджет, якийсь фонд чи державну компанію. "Там, де немає приватного інтересу та приватного контролю, ніколи не буде ефективного використання коштів," - вважає пан Царук.

Що ж до запропонованого законопроекту №56/55 "Про обов'язкове медичне страхування", то він вважає, що йому альтернативи немає. І хоч за словами пан Царук, "Законопроект - є новим і потребує - доопрацювання, але загалом його можна брати за основу нового закону.

Галина Бобир, заступник голови правління з питань медичного страхування ВАТ СК "Алькона", зауважила, що здоров'я нації є найважливішим у світі показником стабільності держави. На її думку, помилковим є розгляд питання про до фінансування медичних закладів, оскільки вони ніколи не фінансуватимуться державою в повному обсязі.

Пані Бобир погодилася з П. Царуком, що законопроект №56/55 "Про обов'язкове медичне страхування", хоч і потребує доопрацювання, але є найбільш вдалим законопроектом.

Алла Бердіхіна, заступник начальника управління охорони здоров'я Полтавської облдержадміністрації, долучившись до дискусії, звернула увагу присутніх на стан системи охорони здоров'я у сільській місцевості. Вона зауважила, що впровадження системи медичного страхування надасть можливість розвитку реальної конкуренції серед лікувальних закладів. Водночас, пані Бердіхіна порушила такі питання: Яким буде вплив страхової медицини на розвиток цієї ланки системи охорони здоров'я? Яким чином закон передбачає захистити лікаря -з одного боку, і пацієнта - з другого? Вона вважає, що починати реформування системи охорони здоров'я потрібно із впровадження стандартів лікування, адже найголовніше - не втратити доступність надання медичної допомоги.

Ольга Гаманкова, заступник завідувача кафедри страхування Київського національного економічного університету, запропонувала присутнім розглянути питання вартості впровадження обов'язкового медичного страхування. На ЇЇ думку, не можна вважати введення обов'язкового медичного страхування альтернативою бюджетному фінансуванню. Адже запровадження першого вимагатиме великих витрат, які навряд чи будуть менші за витрати з бюджету.

О. Гаманкова також наголосила на тому, що законодавство у сфері добровільного та обов'язкового видів страхування має суттєві відмінності, тож потрібно зробити все можливе, аби усунути протиріччя між ними.

Сергій Срібний, віце-президент ВАТ СК "Скайд-Вест", запропонував присутнім консолідувати зусилля всіх гілок влади: Верховної Ради, Міністерства охорони здоров'я, страхових компаній і налагодити плідну співпрацю між ними. За його словами, закон "Про обов'язкове медичне страхування" повинен мати ринковий та фінансовий характер. У системі медичного страхування мусить існувати конкуренція між страховиками і лікувальними закладами, яка наразі практично відсутня. Тільки ринкові відносини та конкуренція здатні забезпечити розвиток галузі, розширити асортимент послуг, сприяти появі зацікавленості у роботі, - зазначив він у своїй промові.

Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства, підбив підсумки заходу -, подякував учасникам круглого столу та висловив сподівання, що такі дискусії стануть традиційними. Він зауважив, що у ході круглого столу стало зрозумілим, що суспільство потребує інтегрального, синергетичного законодавчого акту стосовно обов'язкового медичного страхування, і над вирішенням цього питання потрібно серйозно працювати. Слід уважніше розглянути роль ЗМІ у висвітленні інформації щодо обов'язкового медичного страхування, зробити все можливе, аби в пресі подавалися різні точки зору.

Олег Соскін зазначив, що учасники проведеної дискусії дійшли згоди стосовно того, що за будь-яких обставин не можна допускати формування монополістичного державного фонду з обов'язкового медичного страхування, оскільки він не дозволить вирішити існуючу проблему, а навпаки, посилить її негативні наслідки. Учасники круглого столу також погодились із тим, що перш ніж запроваджувати обов'язкове медичне страхування, необхідно зробити попередні розрахунки щодо витрат, пов'язаних із втіленням цієї системи