Газета «Пульс»,№ 10, 2005-05

Анжела Дайнега

Попільнянський район у галузі ОЗ стане ближчим до Європи

Із січня 2004 року розпочав свою роботу проект Європейського Союзу «Фінансування та управління у сфері охорони здоров'я вУкраїкі» (далі - Проект}.

Розрахований на 2,5 роки Проект має на меті сприяти розвиткові ефективного ідієвого фінансування та управління

у секторі охорони здо­ров'я. Серед завдань-створення сприятли­вого підґрунтя для зап­ровадження у перспек-тиві соціального медичного страхуван­ня. Усі ці зусилля, на І думку фахівців, пол­іпшать якість та дос-. тупність медичного об-іслуговування, а ! мірилом усієї роботи стане покращання ста­ну здоров'я населен­ня.

Одним із найваж-ливішихнапрямківдіяльностіПроектуєвідпрацюваннянабазі двох(Ґ1опільнянський район Житомирської області та Золоч-івський район Харківськоїобласті), обраних спільно з Міністер­ством охорони здоров'я України пілотних регіонів, нових моделей медичних послуг та управління системою медичного обслуговування. Для цього передбачається використати су­часні стратегії, що довели свою ефективність у країнах Європи, зокрема Німеччині, Нідерландах, Чехії, у тому числі тих, які ще нещодавно мали систему охорони здоров'я, подібну до української (Польща, Естонія таін.).

Кваліфіковані міжнароднітамісцєві експерти переконані, що для успішного впровадження проекту ЄС «Фінансування та управління у сфері охорони здоров'явУкраїні» необхідно, щоб зростала кількість добреобізнаних,підготовленихспец-іалістів, які будуть прихильниками змін у пілотних регіонах та зможуть донести цю інформацію до ще ширшого кола громадськості на місцях.

З цією метою Проект створює дискусійні клуби на території районних центрів згадуваних пілотних регіонів, які регулярно, один раз на2місяці,проводитимуть засідання,де будуть обговорюватися зміни в охороні здоров'я району, проблеми, які виникаютьу процесі їх запровадження.

25 лютогоум.Попільня Житомирської області відбулося перше засідання такого дискусійного клубу. Наобгоюрення теми: «Контроль за витратами та підвищення ефективності розподілу ресурсів - інструмент поліпшення стану системи пуорочи здоров'я вУкрзіні" запросили фахівців (економістів.

фінансистів тощо), представників райдє ржадм і ні страції та районної ради, ЦРЛ, сімейних лікарів, голів сільських рад, лікарів ФАПІв, журналістів, а також неурядові організації, які мають вплив на громадську думку.

Яким чи ном можна вирішиш проблему нестачі фінансо­вих ресурсів у галузі охорони здоров'я? Як ефективно використати наявні коштиумедицині? Конкуренція міжліку-еальними закладами: міфи чи реалії сьогоднішнього дня? Відповіді наці та багато інших запитань присутні отримали від Володимира Рудого, Українського директора проекту. Перед аудиторією він виступивізрозробкою стратегій реформуван­ня галузі охорони здоров'я. Подолати кількісний дефіцит ресурсівпан Рудий пропонує двома шляхами. Перший перед­бачає пере розподіл вже наявних ресурсів на користь системи охорони здоров'я через зменшення фінансування іншихсек-торів бюджетної сфери. Але тут, зауважує експерт, виникає небезпека: збільшення видатків на охорону здоров'я спричи­нить ситуацію, коли гірше фінансуватиметься освіта, культу­ра, охорона громадського порядку тощо, які також мають величезне значення для суспільства.

Не надто популярний серед населення і другий шлях поповнення бюджету охорони здоров'я - запровадження нового податку чи збору на соціальне страхування. По-перше, це потребує розробки відповідної законодавчої бази. А по-друге, запровадження нового податку не збігається зі стра­тегією розвитку держави, оголошеною новимурядом, зокре­ма, зменшення податкового тиску. Тому з об'єктивних причин найближчі кілька років навряд чи можна сподіватися на реальне та ефективне запровадження в Україні соціального медичного страхування, навіть за умови прийняття відповід­ного закону, переконаний В.Рудий, На цьому неодноразово наголошував і міністр МОЗ України Микола Поліщук.

До медичного страхування ми щелрийдемо,але для цього потрібен час. Разомзтим.усі розуміють, що медицинане може продовжувати перебуватиутсму стані, вякому знаходиться нині. Адже подальше ігнорування проблем галузі може при­звести до її руйнації. Як наслідок - зростання нерівності, порушення принципу солідарності та загальної доступності медичного обслуговування. Ні для кого не секрет, що неза­довільний стан справу системі охорони здоров'я полягає не лишеу кількісному дефіциті коштів (якихдійсно бракує), але й у неефективному використанні існуючих ресурсів.

На вирішення цієї проблеми спрямована інша група стратегій, якою керуватимуться у пілотному регіоні нашої області. До цього вже зроблені перші кроки. Найголовніші з них- реорганізація ЦРЛ утриокремікомунальнінекомерційні підприємства:

-стаціонар;

-територіальне медичне об'єднання змбулаторно-пол іклінічноіслужби,до складуякої входять районна поліклініка, лікарські амбулаторії і ФАЛи та

-стоматологічна поліклініка.

Також затверджено розпорядження про створення рай­онного відділу охорони здоров'я. Вщтепер останній діятиме як замовникмедичнихпослугйзаключатимеконтракти(стро-ком на 1 рік) про їх надання медичними закладами району. Зміниться й характер бюджетної політики. Своє майно на фонди сільські амбулаторіїтаФАПипередадутьу розпоряд­ження новоствореного відділу охорони здоров'я.

НадумкупанаРудого, цедастьзмогу акумулювати кошти у більш вагомий «глобальний бюджет» з його подальшим ефективним розподілом. Цьому сприятимейзапровадження контрактних відносин. Певні напрацювання вже маємо в Україні. Прикладом може слугувати м.Комсомольськ Пол-тавської області, де за контрактним принципом працюють 12 приватних практикуючих сімеинихлікарів,уякихміськарада закуповує медичні послуги в рамках Програми первинної медико-санітарної допомоги,

Така практика, переконаний В.Рудий, підвищить відпов­ідальність влади за фінансування галузі охорони здоров'я й стимулюватиме постачальників медичних послуг ефективні­ше використовувати ресурси та надавати якісну медичну допомогу.

Подолатидефіцитресурсівможнайзарахунокскорочен-ня необгрунтованого попитунамедичні послуги, що фінансу­ються за рахунок державного бюджету.

Це означає, що частина витрат на медичнудопомогуляже на плечі громадян. Слід усвідомлювати, що цілком безоплатної медицини якне було, так і не буде. Адже жодна країна, навіть найбагатша, неспроможна забезпечити усіх без винятку членів свого суспільства безкоштовними медичними послугами. Саме то му в усьому світі знаходить підтримку доктрина нормування державних гарантій у сфері медичного обслуговування, що базується, насамперед, на визначенні базового пакету послуг.

Володимир Рудий переконаний, що асиметрія обізнаності між лікарем та пацієнтом може призвести до такого явища як необгрунтована пропозиція медичних послуг. Запитаємо відверто, а що може завадити лікареві призначити зайвий аналізчиобстеження,абожпрописатидодатковий медпре­парат?

Запобігтицьомудопоможевизначеннявартостінеокре-моїпослуги,акомплексупослугвцілому,атакож встановлен­ня конкуренції між постачальниками цих послуг. Заклади охорони здоров'я будуть зацікавлені лікувати якісно, швидко та ефективно. Зекономлені кошти підуть на розвиток основної статутної діяльності медичних установ: підвищення якості медичної допомоги, оновлення матеріально-технічноїбази, навчання медперсоналу, збільшення заробітної плати тощо. Щодо останньої, та мають бути запроваджені індивідуальні критерії оцінки роботи кожного працівника.

Ведучи мову про стратегії, спрямовані на пропозицію, слід звернути увагу й на наступні;

'скорочення фізичних талюдських ресурсів;

'контроль завитратами;

'замінадорогихстаціонарнихтєхнологійбільшдешевими амбулаторними та первинним медико-санітарнимобслугову-ваннямйт.ін.

Потребує кардинальних змін й нинішня ситуація, що склаласяуфармацевтичнійсфері.якуприсутній Володимир ґоловаков влучно назвав ¦свавіллям на фармацевтичному ринку». Зокрема, В.Рудий нагадав про зловживання підчас проведення тендерів на рівні МОЗ України, коли завищува­лися ціни на придбання протитуберкульозних, онкологічних препаратів або ж закуповувалися зовсім не ті медикаменти, які повинні були використовуватися відповідно до клінічних протоколів. Не витримує юдної критики Національний перелік життєво необхідних лікарських засобів. Справа в тому, що у такому типовому переліку засобів ВООЗ пропонує біля 300 препаратів, У нашій країні, в силу лобіювання інтересів фармацевтичних компаній, такий перелік нараховує понад740 (!) препаратів, середяких велика кількість патентованих. Тому необхідно переглянути практичні підходи до відбору фарма­цевтичної продукції у процесі закупівель, контролю за цінами тощо.

Наостанок Володимир Рудийзазначив, що комплекс усіх цих стратегій є універсальним для різних систем, - як для бюджетного фінансування, так й медичного страхування.

Завершилося засідання першого дискусійного клубу запитаннями із зали. Насамперед медичних працівників ціка­вило,як конкретна стратегія працюватиме в їхньому регіоні тадо якихістотнихзрушень це призведе.

1 Безперечно.новомугосподарюваннюпотрібновчитися, надто в такій складній галузі, як охорона здоров'я.

Р.З. Наступне засідання дискусійного клубувідбудеться у квітні. Обговорюватимуть роль контрактних відносин у поліпшенні системи охорони здоров я в Україні. Матеріали про діяльність Проекту читайтеу новомувиданні «Сімейнийлікар +»або на електронній сторінці ичда. ЬєаІШіп. нєу. иа.

Анжєла Дейнега.