На заваді політиканство

Сьогодні однією з найгостріших соціальних проблем нашої держави є незадовільний стан системи охорони здоров'я. Це відчуває кожен на собі. Для більшості людей зараз потрапити до лікарні ще більший жах, ніж захворіти. Там відразу вручать список того, що треба принести: ліки, марлю, вату, бинти, крапельниці, шприци. Цей перелік можна продовжити аж до наволочки і простирадла, а то й навіть до подушки та ковдри. А скільки ще треба заплатити за обстеження, діагностику, операцію!

Охорона здоров'я такою стала не відразу До цього вона йшла поступово в економічних умовах, що складались десятиріччями Коли ще 20 років тому група здорових становила приблизно 35-40 відсотків від загальної кількості населення України, то тепер не більше 20 відсотків Зменшення доступності безплатної медичної допомоги призвело до відчутного збільшення хворих Із запушеними формами злоякісних пухлин, серцево-судинних захворювань, туберкульозу Нині майже кожен п'ятий в країні змушений лікуватися в стаціонарі, І це при тому, що значна кількість хворих намагається уникнути цього через відсутність коштів Багато новонароджених мають дефекти фізичного І психічного стану, серед першокласників ось уже кілька років підряд лікарі фіксують надто низький відсоток здорових дітей.

Проблема здоров я людей дедалі більше стає предметом національної безпеки V зв'язку з обвальним зниженням чисельності населення України, де охорона здоров'я займає далеко не останнє місце Щорічно в Україні помирає понад 350 тисяч громадян Серед них значна частина працездатних У віковій групі 35-54 роки в Україні смертність в 1,5 разу вища, ніж у країнах Європи.

Одна з головних причин такого становиша - недостатнє фінансування медичної галузі Якщо на початку 70-х років витрати на охорону здоров'я становили 10 відсотків ВВП, то тепер - Інше 3 відсотки, в кращому рал 3,2, тоді як у багатьох європейських країнах 6-8, а то й 30-11 відсотків Загострення проблеми фінансування медичних установ відбулося через зростання дефіциту бюджету І подорожчання утримання основних фондів галузі, погіршення обсягів і якості медичного постачання Якість медичної допомоги погіршилась також через надмірну дорожнечу медичного обладнання І лікарських препаратів За показником витрат на охорону здоров'я в розрахунку на одного жителя Україна займає 111 місце серед 190 країн.

Отже, сьогодні державне зобов"язання з надання безплатної медичної допомоги фінансовими ресурсами явно не забезпечується В економічній ситуації, що склалася, збереження безплатної допомоги практично нереальне Дедалі очевиднішим стає негативний соціальний І політичний ефект декларативності безплатної медичної допомоги, яка перетворюється на Ілюзорну, росте невдоволення населення станом медичних служб Держава поступово втрачає можливість надати допомогу тим, хто Я найбільше потребує Одночасно активізовується тіньовий ринок медичних послуг з негативними для суспільства соціальними й економічними наслідками. З одного боку, медики краще реагують на стимули, що виникають у сфері тіньової економіки, ніж на спроби держави побудувати розумну систему оплати за результатами пращ, з другого - пацієнти Іноді змушені платити з власної кишені суми, що не відповідають реальному вкладу лікарів.

Як одне з джерел фінансування охорони здоров'я, крім коштів державного І місцевих бюджетів, указами Президента України "Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України" в 8 серпня 2000 р, "Про Концепцію розвитку охорони здоров'я населення України" від 7 грудня 2000 р, законами України "Основи законодавства України про охорону здоров"я" від 19 грудня 1992 р, "Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 14 січня 1998 р, "Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 р визнано запровадження загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування Досвід переважної більшості європейських країн показує, що це такі економічні відносини в ринкових умовах, які сприятимуть створенню системи охорони здоров'я І соціального забезпечення, що реально гарантуватиме всім громадянам України доступну кваліфіковану медичну допомогу незалежно вщ їх соціального становища І рівня доходів.

До того ж, питання медичного страхування в Історії нашої країни не нове По суті саме воно започаткувало основи соціального страхування Зародження елементів страхової медицини почалося ще в XVIII - на початку XIX століття, коли на капіталістичних підприємствах з'явилися перші лікарняні каси Робітники стали створювати за свій рахунок без участі заводчиків І фабрикантів товариства взаємодопомоги, які з лікарняних кас видавали своїм членам певні суми на лікування, компенсували дні хвороби, за які підприємці не платили заробітної плати В Україні перші такі товариства з'явились в Одесі, де в 1894 році були застраховані робітники 22-х підприємств, а через п ять років Херсонська губернія у створенні таких товариств займала сьоме місце в Роси Значна їх кількість була І в Миколаєві.

Розвиток І формування системи медичного страхування проходило в кілька етапів У 1861 році було прийнято перший законодавчий акт, яким при заводах І мануфактурах узаконюватись товариства, а при них -каси взаємодопомоги, в чиї обов'язки входила видача допомоги через тимчасову непрацездатність, а також пенсій учасникам товариств та їхнім сім'ям, приймання вкладів та видача позик Учасники цих кас сплачували внески в межах 2-3 відсотків від заробітної плати Через 5 років новим законом передбачалось відкриття при підприємствах лікарень з розрахунку 1 ліжко на 100 працюючих А в 1903 році прийнято ще один закон, пов'язаний з виплатами Відтоді роботодавець ніс відповідальність за завдану здоров'ю шкоду в разі нещасного випадку на виробництві роботодавець зобов'язаний був виплачувати потерпілим або членам їхніх сімей допомогу І пенсії Закон про страхування на випадок хвороби І нещасних випадків було прийнято в 1912 році Лікарська допомога за рахунок роботодавців надавалась членові лікарняної каси в чотирьох випадках первісна допомога при раптовому захворюванні чи нещасному випадку (по-нинішньому - швидка допомога), амбулаторне лікування, допомога при пологах, лікарняне лікування з повним утриманням хворого.

Та незважаючи на таку багату передісторію, спроби народних депутатів розробити І прийняти закон про державне соціальне медичне страхування щоразу наражаються на великий спротив опозиційних сил Ще законотворці третього скликання підготували такий законопроект Його метою було підвищити якість І розширити обсяг медичної допомоги через радикальне збільшення асигнувань на охорону здоров'я, децентралізацію системи управління фондами галузі, матеріальну зацікавленість медичних працівників у кінцевих результатах, економічну зацікавленість підприємств збереженні здоров'я працівників, зацікавленість кожної людини в збереженні свого здоров'я.

Проект був прийнятий у першому І другому читаннях Залишитесь допрацювати окремі положення. Над цим трудились депутати Комітету з питань соціальної політики та пращ І Комітету з питань охорони здоров'я, материнства І дитинства з залученням медичних фахівців, спеціалістів страхових фондів, представників урядових структур, профспілок, роботодавців.

У вересні минулого року вже народними депутатами нинішнього скликання проект при незначній кількості зауважень та пропозицій не був підтриманий Скрупульозна робота над ним тривала.

У проекті чітко виписано медичні послуги, що мають надаватися застрахованим права та обов"язки як застрахованої особи, страхувальника, так І надавача медичних послуг, передбачено систему управління медичним страхувальним фондом, порядок обчислення та сплати страхових внесків, визначення вартості надання послуг, укладення угод При цьому передбачено залежність розмірів страхових внесків роботодавців від умов пращ І захворюваності працюючих, безпосередню участь застрахованих у створенні та діяльності страхових організацій, їх демократичне управління У перехідних положеннях наведено перелік законодавчих актів, до яких слід внести зший І доповнення та які необхідно розробити І затвердити для виконання всього передбаченого в законопроекті.

Та, на превеликий жаль, у черговий раз розгляд цього проекту, а разом з тим І вирішення складної ситуації в справі надання безплатної медичної допомоги, було перенесено в залі в політичну площину Промовці під час обговорення майже не вносили пропозицій та зауважень, а відразу відмітали законопроект узагалі За його прийняття проголосувало лише 179 народних депутатів Відверте лобіювання корпоративних Інтересів страхових компаній, неприховане політиканство, а то й навіть незрозуміле усунення частини народних обранців від вирішення такого складного питання І небажання брати участь у голосуванні не дали законодавчому органу підтримати законопроект, прийняття якого чекає народ Ставши законом, він зміг би значно поліпшити стан системи охорони здоров'я, ввести нові форми І методи роботи в медичних закладах.

Дивує, як могла фракція Компартії України у повному складі проголосувати проти закону, що мав забезпечити безплатне лікування І медикаментозне забезпечення в лікарнях9 Як могли усунутись від голосування, зовсім не висловивши своєї позиції - ні аза", ні "проти", а просто не взяти участі у голосуванні, - майже у повному складі депутати фракцій СПУ та БЮТ Депутатський блок "Наша Україна", незважаючи на те, що в його складі один з авторів проекту - Л.Григорович головний розробник і вболівальник за прийняття закону - голова Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства М Поліщук Викликає подив І те, що проект не підтримала частина представників більшості Не голосували депутати фракції "Центр", а члени фракції "Демократичні Ініціативи Народовладдя" вийняли свої картки, й електронна система зафіксувала їх відсутність Через такі деструктивні дії частини законотворців Україна в котрий раз втратила реальну можливість уже найближчим часом вивести медичне обслуговування населення на якісно новий рівень.

Свідомий спротив окремих політичних сил за принципом "чим гірше тим краще" завдає тяжкого удару розвиткові державності І демократії в Україні, вони нехтують невідкладною необхідністю вдосконалення системи соціального захисту громадян Численні мітинги протистояння в сесійній залі, які влаштовуються то справа, то зліва, палкі промови, виголошувані з трибуни, про постійну турботу про своїх виборців насправді не підтверджуються практичними діями, виходить зовсім протилежне Скільки ж можна спостерігати, як страждають люди від того, що старіє техніка, приміщення, обладнання, а на оновлення не вистачає коштів Коли є реальна можливість щось зробити для поліпшення справи, таку байдужість окремих народних обранців Інакше, як навмисним гальмуванням прагнення до кращого, не назвеш На заваді вирішенню однієї з головних проблем стає політиканство А спроби пояснити свою позицію відносно законопроекту загальною його недосконалістю є не чим іншим, як невдалим намаганням певних політичних сил виправдатись перед своїми виборцями, хоча на рішучий крок для забезпечення народу якісним медичним обслуговуванням ці політичні сили так І не спромоглися.

У цій ситуації конституційне право громадян України покладено на олтар корпоративних Інтересів страхових компаній І деструктивних політичних сил Тому ціна провалу голосування законопроекту про обов'язкове державне соціальне медичне страхування - здоров'я нації При цьому представники окремих депутатських фракцій І груп, знаючи, що за Існуючого фінансування системи охорони здоров'я медичні заклади надають лише мінімум допомоги, відмовили своїм виборцям у конституційній гарантії страхової, тобто реально доступної безплатної медичної допомоги, посиленні соціально-економічної відповідальності закладів охорони здоров'я, в контролі за якістю й ефективністю медичної допомоги, забезпеченні постійного І належного фінансування галузі, що й передбачав І закріпляв відхилений законопроект Попри прикрощі, члени Комітету разом з фахівцями охорони здоров'я, представниками роботодавців І профспілок продовжують напрацьовувати новий проект закону з цього питання Ми з оптимізмом дивимось у майбутнє І сподіваємось, що під час наступної, шостої, сесії Верховної Ради України четвертого скликання все ж таки буде прийнято такий необхідний для громадян країни закон.

Василь ХАРА,
голова Комітету Верховної Ради України з питань
соціальної політики та праці